вул. Скрипника, 14а, Харків, Харківська обл., Україна, 61057
Місцевим громадам

В Україні поєднались дві глобальні та важливі реформи – медична та децентралізації. Змінюючи адміністративно-територіальний устрій країни, реформа децентралізації водночас покладає відповідальність за первинний рівень медичної допомоги на об’єднані територіальні громади. Саме на рівні громад має запрацювати система збереження здоров’я населення, що охоплює всі дотичні сфери: соціальну, освітню (начальна та середня школа), медичну тощо. Саме на рівні адміністрацій громад має інтегруватись діяльність цих систем.

Медична реформа створює нові можливості для громад з покращення медичних послуг населенню:

  • покращення управління наданням послуг (наразі цей процес високо централізований та перебуває практично поза межами впливу громади);
  • оптимізація витрат на надання послуг;
  • покращення сервісу (тепер обсяг фінансування закладів залежатиме від задоволеності пацієнтів).

У той же час нова система фінансування медичних послуг створює для керівництва громад запит на зміни та низку викликів:

  • створення стратегії «Здорова громада»;

Наші дослідження показують, що більшість громад, що створили загальну стратегію розвитку, закладають в неї орієнтир «ГРОМАДА, ДЕ КОМФОРТНО ЖИТИ», частиною цього орієнтиру є якісна система комунальних послуг та здорове населення. Громадам важливо розуміти, що якісна система охорони здоров’я – лише частина системи забезпечення здоров’я населення (близько 20% згідно різних моделей), більш важливі фактори – так звані «соціальні детермінанти» здоров’я, серед яких поведінка населення (шкідливі звички, мобільність, харчування тощо), середовище, що сприяє здоровому способу життя, та рівень життя людей. Завданням громади є інтеграція різних послуг для впливу на ці фактори задля збереження здоров’я населення. Детальніше про стратегію Здорова громада – за посиланням.

  • вибір формату існування медичного закладу на території громади: наразі реформа надає можливість громаді обирати з широкого кола можливостей:
  1. Власне комунальне неприбуткове підприємство Центр первинної медико-санітарної допомоги (нагадаємо, що існуючі комунальні заклади охорони здоров’я не матимуть можливості укладати договори з НСЗУ);
  2. Користування послугами КНП ЦПМСД сусідньої громади чи району;
  3. Приватний медичний центр, що має ліцензію на надання ПМД та готовий обслуговувати населення за державний кошт;
  4. Практика сімейного лікаря, що має статус фізичної особи-підприємця;
  5. Групова практика сімейного лікаря (кілька лікарів підприємців, об’єднаних договором про співпрацю).
  • побудова відносин з керівником медичного закладу (який зараз має бути не стільки лікарем, скільки менеджером): залучення, формування завдань, контроль;
  • формування опікунської ради при КНП ЦПМСД;
  • комунікація реформи в громаді: населення потребує позитивного бачення, реформу має комунікувати вся громада;
  • сприяти залученню професійних кадрів в заклади охорони здоров’я в громаді, зокрема, шляхом формування ціннісної пропозиції кандидатам (житло, позитивне соціальне середовище тощо);
  • оптимізація мережі пунктів надання послуг та персоналу: для оптимізації витрат іноді мають прийматися непопулярні управлінські рішення, наприклад, відмовитись від ФАПу в певному населеному пункті, адже кількість населення, що там проживає, простіше регулярно привозити до сусіднього села, де є повноцінна амбулаторія, керівництво громади має супроводжувати комунікацію таких рішень та переговори з населенням, роз’яснюючи рішення та пом’якшуючи соціальний резонанс.