вул. Скрипника, 14а, Харків, Харківська обл., Україна, 61057
Перший медичний Ярмарок вакансій в Харкові: досвід та висновки

12 грудня 2018 року в Харківському медичному університеті відбувся перший в медичних закладах Ярмарок вакансій. Якщо коротко, то Ярмарок – це майданчик, де заклад може представити себе та свої вакансії студентам та випускникам профільних вишів для залучення їх до роботи чи інтернатури.

Важливість цієї події важко переоцінити, адже формат Ярмарку визначає перехід від моделі директивного розподілу студентів на місця працевлаштування (доречи, модель не тільки не працююча останні роки, але й формально скасована в галузі) к моделі свідомого вибору студентом місця роботи та роботодавця. Стисле порівняння моделей наводиться на Малюнку 1.

Порівняння Моделі директивного розподілуМалюнок 1 Порівняння Моделі директивного розподілу студентів на місця працевлаштування та Моделі свідомого вибору студентом місця роботи та роботодавця

Як бачимо, ці моделі відображають різні конфігурації системи соціалізації та освіти в державі.

В Ярмарку взяли участь 20 ЦПМСД Харківської області та близько 700 студентів переважно Харківського національного медичного університету. Під час Ярмарку ми проводили дослідження думки як роботодавців (16 анкет) так і студентів (138 анкет), деякими висновками з якого хотіли б поділитись в цій статті.

Отже, роботодавці. Варто зазначити, що більшість представників закладів охорони здоров’я, що взяли участь в Ярмарку, є активними учасниками Проекту «Ефективна первинна медицина в громаді» [1], проходять управлінське навчання, про Ярмарок та роботу з персоналом дізнались не вчора. Дещо несподіваним, тим не менше, вийшла висока оцінка учасниками формату Ярмарку та можливостей, які він надає (9.5 за 10 бальною шкалою середній показник). Абсолютно всі опитані учасники заявили про готовність взяти участь в аналогічному заході наступного року. Більшість опитаних заявили про те, що їх стенд відвідали від 10 до 30 студентів, 75% опитаних відзначили, що мали за час Ярмарку від 2 до 5 продуктивних контактів, тобто досягли домовленостей щодо візиту до закладу/ інтернатури/ стажування/працевлаштування.

Так, цифри не вражають, адже 700 студентів на вході 2 – на виході… Але варто замислитись над тим, а чи готові студенти брати участь в таких заходах. Адже підготовка до участі в Ярмарку передбачає знайомство з форматом, наявність мети, готовність артикулювати свої потреби, вміння спілкуватись з роботодавцем і багато іншого. Однозначно, більшість студентів до цього були не готові, адже це для них перший досвід в нових реаліях ринку праці. Давайте подивимось, з якою метою студенти прийшли на Ярмарок.

Мета, з якою студенти прийшли на ЯрмарокМалюнок 2 Мета, з якою студенти прийшли на Ярмарок

30+% загалом склали дві так звані «продуктивні» мотивації: знайти місце для інтернатури (20%) та роботу (12%). Місце інтернатури шукали виключно студенти 2013-2014 років вступу. Все інше складають свідомо чи несвідомо невизначені мотиваційні категорії: прийшли просто так, без мети або прийшли подивитись.

Студентів також просили назвати назви до трьох закладів, що були на Ярмарку та запам’ятались їм своїми пропозиціями. Вони згадали лише 7 з 20 закладів, представлених на Ярмарку, тобто дві третини закладів були «невидимими» для студентів, не мали чіткої або цікавої ціннісної пропозиції.

Що ж хочуть студенти від роботодавця?

Таблиця 1 Ціннісна пропозиція, на яку очікують студенти

Зміст ціннісної пропозиції Кількість відповідей % з тих, що надали відповіді на це питання
можливість працевлаштування 7 23%
умови праці та обладнання 7 23%
житло 5 16%
зарплатня 5 16%
доступно все розповіли (об’єм наданої інформації) 3 10%
місце роботи 1 3%
привітність (персоналу) 1 3%
великий обсяг роботи 1 3%
перспективи 1 3%

Мабуть, очікуваним «лідером» компонентів ціннісної пропозиціє є «можливість працевлаштування», адже більшість студентів прийшла на Ярмарок саме зі відповіддю на питання «Чи я комусь потрібний?». Попри відсутність діференцюючого впливу цієї компоненти (всі заклади тут виглядають для студентів однаковими), вона також важлива, адже мотивує студентів дійсно вчитись, набираючи знання для майбутнього працевлаштування (а не «для тата з мамою»).

Тріада умови праці-житло-зарплатня також є очікуваною. Єдиним несподіваним моментом є домінування саме умов праці. Гадаю, це пов’язане з тим, що очікування студентів від умов праці «на селі» були значно перевершені деякими пропозиціями на Ярмарку (дається взнаки вплив медичної реформи).

Цікавими є пункти «Доступно все розповіли» та «Привітність персоналу», хоча загалом вони набрали лише 13%, адже вони свідчать, що студенти помічають поведінку працівників закладу під час Ярмарку, їх інформативність та привітність стає не меншою частиною Ціннісної пропозиції, ніж обладнання, що демонструється на Ярмарку. Це також важливий сигнал для закладів щодо відбору та підготовки презентаційних команд для Ярмарку.

Загальна оцінка відвідування Ярмарку знайшла відображення у відповіді на питання «Чи досягли ви успіху під час візиту на Ярмарок?» (відповідно критерієм успіху для кожного опитаного був свій у відповідності до завдань та очікувань, з якими він прийшов на Ярмарок). Відповіді розподілились таким чином:

Чи досягли ви успіху на ЯрмаркуМалюнок 3 Чи досягли ви успіху на Ярмарку?

Отже, половина студентів досягли успіху під час відвідування Ярмарку, що знов-таки є високим показником для заходу, інформація про який була не дуже поширена та який проводився вперше серед цієї аудиторії. В подальшому цікавим буде подивитись на цей показник в динаміці наступних років проведення Ярмарків.

Іншим важливим показником успіху заходу була зміна ставлення студентів до професії «сімейний лікар», адже це була одна з основних цілей Ярмарку – популяризація цієї професії серед студентів.

Чи змінилось Ваше ставлення до професії "сімейний лікар"Малюнок 4 Чи змінилось Ваше ставлення до професії “сімейний лікар”?

Тут результат здається найочовиднішим: більше половини опитаних студентів змінили своє ставлення до професії сімейного лікаря в позитивний бік, причому 7% – радикально. При цьому варто враховувати, що частина студентів, хто відвідував Ярмарок, вже визначились з напрямком свого навчання не на користь сімейної медицини. Такі зміни можна позначити реальним вакуумом інформації (та змісту!), який панує в вишах щодо сімейної медицини.

Під час круглого столу обговорювалось питання, що «сімейна медицина» як предмет з’являється них лише на 6 курсі (sic!) на 1 тиждень, ця програма була скорочена в кілька разів! В неформальних розмовах під час Ярмарку студенти зізнавались, що думали про сімейного лікаря на селі як такого, хто в «гумових чоботях в багнюці ходить до пацієнтів без будь-якого обладнання».

Тож Ярмарок завершився, хай живе Ярмарок! Організатори щиро дякують Харківському національному медичному університету та його ректору Лісовому В.М. за надійне партнерство. Наступного року восени в рамках проекту «Ефективна первинна медицина в громаді» ми повторимо цю подію, врахувавши висновки та недоліки організації (куди ж без них 😊). Наступного року ми:

  • активніше готуватимемо студентів (студентське самоврядування тут – неймовірний партнер)
  • запрошуватимемо заклади з усієї країни (не тільки Харківської області).

Ну а заклади охорони здоров’я, сподіваємось, також врахують досвід-2018 і наступного разу будуть більш підготовленими для активного спілкування зі студентами!

Михайло Довгопол,
Харківська експертна група
Підтримки медичної реформи
www.kheg.com.ua


[1] – Ярмарок реалізується в рамках Проекту «Ефективна первинна медицина в громаді» за програмою ЄС «Підтримка громадянського суспільства, місцевих влад та прав людини» та фінансується Європейським Союзом.

Виконавці проекту Харківська обласна рада – координатор, Асоціація органів місцевого самоврядування Харківської області, Громадська організація «Агенція змін «Перспектива» та Громадська спілка “Українсько-Німецька Медична Асоціація”.